Автор: admin_fcch26

Головний тренер ФК Чернігів Валерій Чорний надав свій коментар щодо домашньої нічиї проти одеського Чорноморця (2:2).

– Валерію Анатолійовичу, сьогодні була, як то кажуть, бойова нічия. Як оціните цей емоційний матч загалом?

– Гарна гра, чудова гра для вболівальників, важка для тренерів. Я хотів би подякувати хлопцям, які дійсно грали в футбол. В першому таймі, особливо, грали на м’ячі, дуже багато створили моментів, контрпресингували. В принципі, те, що ми домовлялись, вони все виконали.
По другому тайму – ми забили на першій хвилині м’яч, і вже розуміли, що потрібно грати другим номером і мати моменти на переходах. Потрібно було використати один з тих трьох моментів, які ми створили, тоді б гра повністю закрилась. Але, натомість, пропустили необов’язковий м’яч, і, в принципі, всі бачили, що відбулося в кінці гри.
Тому я вважаю, що ми не здобули одне очко, а втратили два.

– Давайте все-таки повернемося до першого забитого м’яча. Він був забитий з кутового. Це було напрацювання під конкретного суперника?

– Так, це під конкретного суперника. Ми намагаємося розробляти стандарти під кожного суперника. Ми розуміємо, як вони діють на кутових, і ми награвали два дні це, і, бачите, спрацювало, всі були в той момент, де вони мають бути, і гарна подача була, тому Толя реалізував цей момент.

– Команда дуже якісно розпочала обидва тайми. Як мотивували гравців перед матчем та у перерві?

– Я не думаю, що потрібно дуже мотивувати на Чорноморець, тому що це гранд українського футболу. Зараз вони грають в Першій лізі, але я думаю, що згодом вони повернуться в Прем’єр-лігу, і з такими командами приємно грати, і тим більше приємно здобувати залікові бали з ними. Плюс турнірна таблиця, яка каже нам, що потрібно брати залікові бали в кожному матчі.

– Сьогодні справжня футбольна емоція була не тільки на полі, а й на трибунах від вболівальників. Вони по-справжньому підтримували команду та навіть співали пісні. Яке враження на команду справив такий флешмоб?

– Я скажу, що з кожною грою підтримка все краще і краще, вона більш збалансована, вона більш активна. І я скажу, що велику кількість людей дуже важко обдурити. Вони чітко розуміють, що відбувається на полі в плані футболу, і в плані суддівства.

Пресслужба ФК Чернігів

Півзахисник ФК Чернігів Артур Бибік надав свій коментар щодо емоційної нічиєї в домашньому матчі з Чорноморцем (2:2).

– Артуре, емоційна нічия з одним з лідерів чемпіонату. Як оціниш цей поєдинок?

– Так, дуже емоційна гра. За таку гру точно не буде соромно ні перед самим собою, ні перед командою, ні перед вболівальниками. Кожен гравець це розуміє. Тому всі емоції віддали на полі, і для нас ця нічия – як перемога.

– Сьогодні тобі довелося зробити величезний об’єм роботи. Чи залишалися ще якісь сили після матчу?

– Чесно кажучи, сил не залишилось. Сили ще є тільки дійти додому і лягти спати (посміхається).

– Загалом, чи задоволена команда таким результатом матчу, чи хотілось більшого?

– Звичайно, з одного боку, задоволені. Як Ви сказали, з лідером чемпіонату, нічия – це доволі гарний результат. Але та ситуація, що сталася на останніх хвилинах, де був не поставлений, як на мою думку, пенальті та те, що не забили свої моменти відклалось у негативну емоцію. Проте це футбол, рухаємося далі.

– Що можеш передати нашим вболівальникам, які сьогодні для ФК Чернігів були справжнім 12-м гравцем?

– В першу чергу, хочу подякувати кожному вболівальнику. Ми відчуваємо їхню підтримку, вона нам допомагає на футбольному полі. Це наш 12-й гравець, як Ви правильно сказали. Тому тільки подяка вболівальникам. Приходьте на наші ігри, і ми будемо показувати гідну гру для вас!

Пресслужба ФК Чернігів

ФК Чернігів у 27-му турі VBET Першої ліги грав вдома проти одного з лідерів чемпіонату – одеським Чорноморцем та здобув ще один важливий бал (2:2).

Господарі впевнено розпочали поєдинок та доволі швидко відкрили рахунок – подача Єгора Шалфєєва з кутового завершилась точним ударом головою від Анатолія Романченка. Чернігівці вирішили не зупинятися на досягнутому та продовжили активно пресингувати суперника та створювати моменти біля чужих воріт. Але другий гол у поєдинку прийшовся на ворота “тигрів” – швидка атака від гостей завершалися навісом на ближню штангу та голом від нападника Андрія Хоми. Наприкінці першого тайму гості могли виходити вперед, але чернігівців врятувала стійка. Свисток, перерва – 1:1.

Друга половина зустрічі почалась для ФК Чернігів фєєрично. Вже на першій хвилині тайму Денис Безбородько якісно замкнув подачу від правого захисника Едуарда Галстяна – 2:1! Гості, в намаганнях відігратися, почали нарощувати тиск на ворота суперників, але до особливо небезпечних епізодів це не призводило. Однак, одеситам все ж вдалося відігратися після подачі з кутового – м’яч після першої спроби був вибитий чернігівцями, але вже другий навіс все ж знайшов голову захисника “чорно-синіх” Віталія Єрмакова. Незважаючи на свій статус умовного андердога матчу, саме “тигри” все ж мали більше моментів вирвати перемогу. А вже на останніх хвилинах стався найконтроверсійніший епізод всієї гри – м’яч під час небезпечної атаки від ФК Чернігів чітко потрапив у руку гравцю Чорноморця у штрафному майданчику гостей. Арбітр вирішив, що цей момент не вартий одиннадцятиметрового удару, що викликало обґрунтовані емоції у Валерія Чорного, і це призвело до вилучення головного тренера ФК Чернігів. Зрештою, гра завершилась емоційною та наповненою подіями нічиєю – 2:2.

Завдяки цьому набраному балу ФК Чернігів зробив ще один важливий крок до виконання своїх задач в лізі. В наступному турі “тигри” поїдуть до Запоріжжя – на гру з місціевим Металургом.

Захисник ФК Чернігів та сьогоднішній іменниник Владислав Шаповал поділився очікуваннями від майбутньої гри проти одеського Чорноморця та пригадав свій період кар’єри за одеситів.

– Владиславе, по-перше, вітаємо тебе з днем народження! Як, окрім фірмового коридору, тебе привітали партнери по команді?

– Дуже дякую за привітання. Кожен по-своєму привітав, було дуже приємно, бажали багато всього (посміхається).

– Наступний матч команда проведе проти одного з лідерів чемпіонату та однієї з твоїх колишніх команд – ФК Чорноморець. Які твої згадки про період гри в Одесі?

– Був дуже непростий період. Перед нами було поставлено багато завдань, але головне, що ми тоді залишились в Прем’єр-лізі. Я вважаю, що провели дуже непоганий сезон.

– Ще в першому своєму інтерв’ю у якості гравця ФК Чернігів ти відмічав команду Романа Григорчука. Що можеш сказати вже зараз про наступного суперника?

– Вже видно, як то кажуть, малюнок гри Романа Йосиповича. Тому, як і казав, буде дуже цікаво зіграти з такою командою. Суперник збалансований, є досить багато досвідчених футболістів, які програли на найвищому рівні. Тому буде цікавий іспит для нашої команди.

– В першому колі “тигри” показали якісну гру в Одесі, але програли (0:1). Чи дивився ти ту гру та що необхідно завтра команді, щоб перемогти?

– Я повністю ту гру не дивився, тільки огляд. Завтра найголовніше – це характер, бійцівські якості, тому що дуже складно буде грати при такій погоді. Дуже спекотно вже в нас, тому й бійцівські якості і вийдуть на перший план.

– Минулу гру команда виграла на виїзді проти складного суперника – ЮКСА (2:0). Чи є в команді зараз додатковий заряд впевненості після того поєдинку?

– Можна сказати і так, але ми рухаємося від гри до гри. У нас є поставлена задача перед нами, і ми намагаємося її виконати. Нам необхідно набрати шість очок до кубкової гри, тому все в наших руках.

– Валерій Анатолійович після останнього матчу висловив окрему подяку нашим вболівальникам, що подолали відстань до Бучі, щоб підтримати команду. Яке буде твоє послання до наших фанатів перед важливою завтрашньою грою?

– Ми можемо їм тільки подякувати. Запрошуємо їх кожну гру – домашню, виїзну. Нам їх підтримка дуже потрібна, і ми дуже цінуємо її.

Пресслужба ФК Чернігів

Захисник ФК Чернігів Едуард Галстян відверто та детально розповів в інтерв’ю пресслужбі “тигрів” про своє дитинство у Вірменії, перші кроки у футболі та історичний півфінал Кубку України проти Металіста 1925.

– Едуарде, це правда, що ти народився у Вірменії? Що можеш розказати про своє дитинство?

– Так, це правда, я народився у Вірменії. Прожив там десь перші три роки життя. Якщо чесно, через вік якихось прям детальних спогадів майже не залишилось, бо все-таки три роки — це ще такий вік, коли багато чого просто не відкладається в пам’яті. Але якісь окремі моменти, якісь картинки з дитинства, якісь уривки — вони іноді спливають у голові. Жили ми тоді в селі, тому, наприклад, у садочок я навіть не ходив. Тоді з цим були певні труднощі. А вже коли мені було три роки, ми з батьками переїхали в Україну, і вже тут почалося моє більш усвідомлене дитинство. А далі, чесно, усе було, мабуть, як у більшості звичайних хлопців. Школа, двір, друзі, постійно м’яч у ногах. Тому можу сказати точно — дитинство було живе, справжнє, і мені є що згадати.

– Чи збереглися в сім’ї якісь вірменські традиції? Щодо звичаїв, культури, їжі тощо.

– Якщо чесно, не можу сказати, що в нас були якісь прям сильні традиції або що ми жили тільки за вірменськими звичаями. У мене мама українка, батько був вірменином, тому вдома завжди було таке поєднання двох культур.
Але якщо щось точно і залишилось зі мною з дитинства — то це кухня. Я реально виріс на кавказькій кухні. Батько дуже добре готував, і вдома часто були саме такі страви. І я ще з дитинства пам’ятаю цей смак — більш насичений, більш яскравий, десь гостріший, зовсім інший, ніж звична кухня.
Ну і, звичайно, саме виховання теж багато дало. Батько був досить суворий, але зараз я розумію, наскільки це було правильно. Дисципліна, відповідальність за свої слова й вчинки — усе це закладалось ще з дитинства.

– Ранній період твоєї кар’єри був трохи турбулентним – постійні зміни команд. Як ти робив свої перші кроки у футболі?

– Якщо чесно, футбол не був першим видом спорту в моєму житті. Спочатку батько віддав мене в єдиноборства, тому що завжди казав, що чоловік повинен уміти себе захистити. У мене там, в принципі, виходило, але я з часом зрозумів, що душа все одно більше лежить до футболу.
У футбол я прийшов десь років у 9–10, тобто не сказав би, що дуже рано. Починав, як і багато хто, з дитячо-юнацького футболу, потім були обласні команди, аматорський футбол.
Були періоди, коли все йшло добре, були періоди, коли щось не складалось. Був навіть момент, коли в моєму житті взагалі була пауза у футболі. І, якщо чесно, саме тоді я зрозумів, наскільки сильно мені цього не вистачає.
І в один момент мені подзвонив Валерій Анатолійович і запропонував просто прийти на тренування в ФК Чернігів. Я тоді довго не думав, одразу погодився. Прийшов, почав тренуватись — і з того моменту я тут. І за це я йому дуже вдячний.

– Хто з твоїх дитячо-юнацьких тренерів більше всього відповідальний за Галстяна-футболіста?

– Чесно, якщо дивитися назад, то кожен тренер щось у мене вклав. Кожен десь щось підказав, десь направив, десь навіть через якісь складні моменти загартував.
Але якщо говорити саме про футбольну базу, про розуміння гри, про якісь елементарні речі, які потім залишаються з тобою на все життя, то дуже велику роль у моєму становленні відіграв Сергій Миколайович Бакун. Саме він дав мені дуже багато в футбольному плані. І я йому за це реально вдячний.

– Зрештою, після паузи в кар’єрі, ти опинився та затримався у структурі ФК Чернігів. Які були відчуття після першого професійного контракту в житті?

– Якщо чесно, після тієї паузи у футболі для мене це були дуже сильні емоції. Бо коли ти певний час без футболу, ти починаєш розуміти, наскільки тобі цього не вистачає.
І коли я повернувся, коли знову почались тренування, команда, підготовка, матчі — я реально насолоджувався від самого процесу. Від того, що знову займаюсь тим, що мені приносить задоволення.

– На разі, ти зіграв за клуб вже більше 60 матчів. Чи була за цей час якась ключова подія, після чого ти зрозумів, що ФК Чернігів стане твоїм футбольним домом надовго?

– Чесно, це не був якийсь один конкретний момент. Це просто приходило з часом. Тренування щодня, спільні збори, виїзди, перемоги, поразки. Через усе це ти починаєш прив’язуватись.
І в якийсь момент просто ловиш себе на думці, що тут реально комфортно. Що тобі хочеться приходити на тренування, хочеться працювати саме з цим колективом.

– Останнім часом ти граєш на позиції правого захисника та регулярно підключаєшся до атак. Чи очікувати нам в найближчому майбутньому першого голу в твоїй кар’єрі?

– Бажання забити, звичайно, є. Думаю, для мене це буде особливий момент.
Але якщо чесно, у першу чергу я думаю не про гол, а про те, чим можу бути корисний команді. Якщо своїми діями я допомагаю команді брати результат — для мене це найважливіше.

– Цього сезону ти зіграв один матч у кубку – історичній півфінал проти Металіста 1925. Чи був це для тебе найскладніший поєдинок у кар’єрі?

– Думаю, точно один із найважчих.
Особливо якщо врахувати, що майже весь матч ми грали в меншості проти суперника такого рівня. Фізично це був просто шалений матч. Думаю, не тільки для мене, а для всієї команди.
Але саме в таких матчах і видно характер.

– Після завершення матчу в тебе були мокрі від щастя очі. Що ти відчував, коли Зенченко виконав вирішальний удар у серії пенальті?

– Чесно — я був упевнений, що Льоша заб’є.
У мене вже в голові був момент, як ми всі вибігаємо святкувати. А коли м’яч опинився у воротах — це був просто вибух емоцій. Таке словами реально важко передати.

– Чи був в тебе свій якійсь гештальт щодо гри проти київського Динамо? І з ким ще хотілось би зіграти у жовто-чорних кольорах?

– Ще в юнацькому футболі були матчі проти Динамо, і результати тоді були для нас непростими. Тому, мабуть, десь всередині є бажання ще раз зіграти проти такого суперника й показати себе вже по-іншому.
Ну і в цілому завжди хочеться грати проти сильних команд, тому що саме такі матчі найкраще показують твій рівень і те, над чим ще треба працювати.

– Якщо б ФК Чернігів був би стравою вірменської кухні, то яка це була б страва та чому?

– Думаю, це була б долма.
Тому що там багато різних складових, але разом вони створюють щось одне, цілісне. Мені здається, це дуже схоже на нашу команду (посміхається).

– На останок – передай свої привітання вболівальникам перед вирішальним відрізком сезону.

– Хочу сказати велике дякую всім нашим уболівальникам. Тим, хто приходить на стадіон, хто підтримує нас із трибун, хто дивиться матчі вдома, переживає разом із нами. Коли виходиш на поле й бачиш людей на трибунах, коли знаєш, що твої рідні, друзі, близькі дивляться на тебе — це дає зовсім інші емоції й зовсім іншу відповідальність.
І, звичайно, окремо хочеться подякувати Збройним Силам України за те, що сьогодні ми взагалі маємо можливість виходити на поле, займатись улюбленою справою й дарувати людям хоч якісь позитивні емоції в такий непростий час.

Пресслужба ФК Чернігів

Після відновлювальних процедур та одного дня відпочинку команда зібралася на стадіоні Чернігів-Арена, щоб провести перше тренування в рамках підготовки до матчу проти Чорноморця.

Після важливої виїзної перемоги над ЮКСА в минулому турі Першої ліги чернігівці в гарному гуморі зібралися на перше тренування нового повноцінного мікроциклу. На тренувальній сесії на футболістів очікували станції на контроль м’яча, гра в тримання та бадьорий теніс-бол. Довгоочікувана сонячна та по-весняному тепла погода тільки додатково сприяла файному настрію команди.

Гравці ФК Чернігів Андрій Новіков, Данііл Вольський та Максим Шумило продовжують своє відновлення. Всі інші «тигри» готові до суботнього двобою.

Матч 27-го туру Vbet Першої ліги проти Чорноморця пройде 9 травня, на стадіоні Чернігів-Арена. Початок зустрічі – о 12:00. Квитки на гру можна буде придбати в день гри, у касі стадіону. Вартість одного квитка – 100 грн.

Генеральний директор ФК Чернігів Микола Синиця надав свій коментар щодо процедури пошуку стадіону під потенційні матчі єврокубків та організації виїзду вболівальників на фінал Кубку України, який пройде 20 травня у Львові.

«Клуб дійсно розглядає різні арени для проведення потенційних матчів кваліфікаційного раунду Ліги Європи УЄФА у разі перемоги у фіналі Кубок України з футболу. Але важливо розуміти: це не питання амбіцій чи самовпевненості. Ми діємо виключно в межах регламенту — УЄФА заздалегідь вимагає від клубів подати гарантовані листи щодо стадіону. Це стандартна процедура, яку ми виконуємо відповідно до вимог як УЄФА, так і Української асоціації футболу.

Щодо квитків на фінал — наразі ми ще не отримали жодної інформації від УАФ щодо механізму їх реалізації. Очікуємо офіційні деталі і відразу проінформуємо наших уболівальників.

Ми бачимо величезний ажіотаж навколо цього матчу. Зі свого боку плануємо організувати виїзд для вболівальників — буде декілька автобусів. Розраховуємо на серйозну підтримку чернігівців у Львові»

Пресслужба ФК Чернігів

Головний тренер ФК Чернігів Валерій Чорний прокоментував виїзну перемогу над ЮКСА (2:0).

– Валерію Анатолійовичу, вітаємо з важливою перемогою! Як оціните гру своєї команди сьогодні?

– Гарна гра. По рахунку здається, що вона була легкою, але вона була дуже важка. Ми налаштовували хлопців, що ми маємо зіграти агресивно в усіх фазах гри. Ми розуміли, що на початку гри будемо контролювати м’яч, і добре, що ми забили. І потім довелось, і це, скажімо так, заслуга ЮКСА, грати в середньому блоці. Але при цьому ми мали декілька непоганих моментів, щоб закріпити свою перевагу. Трошки перебудувались після першого тайму, поговорили з хлопцями, зробили заміни і ці заміни, в принципі, привели до такого результату.

– Чи вдалося фізично відновити гравців за цей тиждень?

– Я скажу, що далеко не на 100 відсотків. Але все ж таки, це набагато краще, ніж мати два дні на відновлення, як після півфіналу Кубку. Ми мали повноцінний мікроцикл, в якому змогли трошки відновитись і напрацювати ті тактичні взаємодії, які потрібні нам були для цієї гри.

– В цьому сезоні ЮКСА вдалося двічі обіграти з однаковим рахунком. В чому секрет?

– Секрет, можливо, в налаштуванні. Зараз нас вимагала турнірна ситуація, досить вона складна. Мала кількість залікових балів від останніх місць до середини таблиці, тобто ти виграєш одну гру – і можна на 3-4 позиції піднятись. І ця ситуація буде так продовжуватись до кінця чемпіонату, тому важливий кожен заліковий бал в кожній грі.

– Безбородько забив переможний гол. Як оціните його гру сьогодні?

– Скажу що, він дуже добре відпрацював. Ми знаємо такого Дениса, ми в нього віримо. Я думаю, що він ще не в оптимальних кондиціях, є в нього ще зазор, куди працювати. Він досить гарний футболіст, великий майстер для всього українського футболу, і він вже починає нам допомогати, і це дуже тішить.

– Як вам підтримка виїзного сектору ФК Чернігів?

– Це класна історія. Я скажу, що мені здавалось, що нас на виїзді, в Бучі, більше підтримували, ніж суперника. Можливо, це просто мені здавалось. Дуже класно, коли приїжджають родичі, просто вболівальники. Мабуть, це повага до клубу, до тих хлопців, які виходять грати. Це неймовірно – бачити на стадіонах інших команд своїх людей, які нас палко підтримують, і ми намагаємося у відповідь давати їм ту емоцію на футбольному полі.

Пресслужба ФК Чернігів

Нападник ФК Чернігів Денис Безбородько прокоментував свій забитий м’яч та важливу виїзну перемогу над ЮКСА (2:0).

– Денисе, вітаємо з перемогою! Твій гол по суті став вирішальним. Розкажи, що було в тому моменті?

– Дуже дякую! Взагалі, гол як гол. Я би не сказав, що він був вирішальний, тому що доволі швидко забили м’яч. Гарно, що забив, попав в ближній кут, але ще треба було грати і грати. Рахунок міг розвиватися за різними сценаріями, але добре що ми сьогодні зіграли ззаду на “нуль” та ще забили м’яч.

– За рахунок чого сьогодні вдалося перемогти?

– За рахунок бажання, самовіддачі. За рахунок того, що хлопці билися, як за останній м’яч у житті. Тому велика подяка всім гравцям, що ми сьогодні перемогли та билися як тигри.

– Наскільки фізично вдалося відновитися за цей тиждень?

– Вважаю, що відновилися на 100 відсотків. Був тижневий цикл, це дуже допомогло.

– Наразі команда вийшла на девʼяту сходинку в таблиці. Психологічно це додає впевненості?

– Трішки додає, але у нас кожна гра, можна сказати, як остання. Тому налаштування на кожну гру, як на окремий фінал.

– Як тобі сьогодні підтримка на виїзному матчі?

– Досить круто! Багато вболівальників приїхало, було їх чутно. Їм дуже дякуємо! Хотілося, щоб так було кожну гру, але ми розуміємо, що у нас велика країна, тому не завжди виходить у наших вболівальників приїхати. За цей матч ще раз дякуємо, було дуже приємно, що їх сьогодні було чути.

Пресслужба ФК Чернігів

ФК Чернігів у 26-му турі VBET Першої ліги грав на виїзді проти ЮКСА та здобув важливу перемогу (2:0).

Гра розпочалася під ініціативою гостей. Чернігівці створили декілька моментів і відверто награли на гол. Забитий м’яч прийшовся під кінець першої двадцятихвилинки. Успішний пресинг від “тигрів” призвів до втрати м’яча господарями у власному карному майданчику. Денис Безбородько такі помилки не звик пробачати – 1:0. Друга половина першого тайму проходила вже в більш рівній боротьбі. Обидві команди мали свої моменти, але до перерви глядачі більше забитих м’ячів не побачили.

В другому таймі ЮКСА серйозно взялася за справу та почала створювати все більший і більший тиск на гостей поля. Але свою роль зіграла заміна. Джіліндо Безгубченко, який до того моменту всього три неповні хвилини провів на футбольному полі, якісно відгукнувся на пас в глибину від Артура Бибіка та реалізував вихід сам-на-сам з воротарем суперників. Після цього гра трохи заспокоїлась, а додаткової впевненості чернігівцям додала червона картка центрального захисника ЮКСА Павла Західного. Зрештою, ФК Чернігів везе з цього виїзду впевнену перемогу та вкрай важливі три залікові бали.

Наступна гра для “тигрів” відбудеться рівно через тиждень, у суботу, 9 травня. ФК Чернігів прийматиме вдома одного з лідерів чемпіонату – одеський Чорноморець. Початок зустрічі – о 12:00.